Око почервоніло ще зранку, і здавалося — просто втома чи піщинка залетіла. До вечора біль посилився, з’явилася сльозотеча, а картинка перед очима наче підернулася туманом. Знайома історія: рогівку легко травмувати і так само легко недооцінити наслідки. Вона прозора, позбавлена власних кровоносних судин і живиться лише слізною рідиною та вологою передньої камери, тому будь-яке запалення тут — це вже не дрібниця, а пряма загроза чіткому зору. Термін кератит якраз і об’єднує такі запальні процеси рогівки, а вони відрізняються причиною виникнення, глибиною ураження і локалізацією осередку. Ця відмінність не просто термінологічна: спосіб діагностики та тактика лікування залежать саме від того, до якого виду належить конкретний випадок.
Різниця між поверхневим і глибоким кератитом
Не кожне запалення рогівки однаково небезпечне для зору — і саме глибина ураження тут вирішує все. Поверхнева форма зачіпає лише епітелій і верхню третину строми: неприємно, боляче, але за адекватного лікування тканина відновлює прозорість без жодного сліду. Глибокий кератит — інша історія. Він проникає на всю товщу рогівки, спричиняє формування інфільтратів і рубців, і навіть після того, як запалення вщухло, на місці ураження може лишитися стійке помутніння. Тому лікаря цікавить не лише те, який збудник спричинив хворобу, а насамперед те, наскільки глибоко він встиг проникнути: від цього залежить, чи вистачить крапель, чи доведеться розглядати хірургічне втручання.
Інфекційні види кератиту та їхні збудники
Найчастіше винуватцями запалення рогівки виявляються не абстрактні “мікроби”, а цілком конкретні збудники — і кожен діє по-своєму. Бактеріальний кератит розвивається стрімко: за лічені години з’являються гнійні виділення і біль, який важко ігнорувати; за цим найчастіше стоять стафілококи, стрептококи або синьогнійна паличка. Вірусний кератит поводиться інакше — його спричиняє здебільшого вірус простого герпесу, і на рогівці з’являється характерний деревоподібний малюнок, який раз у раз повертається протягом усього життя людини. Грибковий кератит, навпаки, не поспішає: симптоми стерті, розвиток повільний, тому діагноз часто ставлять із запізненням, а лікування через це затягується. Окремо стоїть акантамебний кератит — розплата за необережне поводження з контактними лінзами. Мікроскопічна амеба проникає крізь пошкоджений епітелій і формує кільцеподібний інфільтрат, який не бере жоден зі звичних антисептичних розчинів для лінз. Саме тому категорично не варто застосовувати сумнівні саморобні засоби — чим можна і чим не можна замінити рідину для лінз (https://www.0352.ua/list/565910), краще з’ясувати заздалегідь, адже вода чи слина лише підвищують ризик занесення такої амеби.
Неінфекційні форми кератиту
Не кожен кератит виникає через інфекцію. Запалення рогівки можуть спричинити травма, алергія, ультрафіолетове випромінювання або синдром сухого ока. У таких випадках лікування спрямоване не лише на усунення запалення, а й на причину, яка його викликала.
До основних неінфекційних форм належать:
- Травматичний кератит — виникає, коли в око потрапило стороннє тіло, з’явилася подряпина або стався хімічний опік; рогівка реагує на будь-яке механічне чи хімічне пошкодження запаленням.
- Алергічний кератит — реакція на алергени, знайома тим, хто страждає на сезонну алергію чи чутливий до пилу чи косметики: очі червоніють, сльозяться, а яскраве світло стає нестерпним.
- Фотокератит — по суті, сонячний опік, тільки не шкіри, а ока; трапляється після зварювальних робіт без захисту або довгого перебування на яскравому сонці — скажімо, на пляжі чи в горах без темних окулярів.
- Нитчастий кератит — наслідок хронічної сухості ока: коли сльозової плівки постійно бракує, поверхня рогівки пересихає і подразнюється, з’являється відчуття піску в очах.
Як запідозрити, що кератит потребує термінового огляду офтальмолога
Незалежно від причини запалення, існують симптоми, за яких не варто чекати, що проблема мине самостійно:
- сильний біль в оці або його швидке посилення;
- різке погіршення гостроти зору;
- виражена світлобоязнь;
- постійна сльозотеча або неможливість відкрити око;
- почервоніння, яке не зменшується протягом доби;
- поява білої, сіруватої чи жовтуватої плями на рогівці;
- гнійні виділення;
- симптоми після травми ока, контакту з хімічними речовинами або носіння контактних лінз.
Чому вид кератиту визначає тактику лікування
Поділ кератиту на види має не лише теоретичне значення. Етіологія визначає групу препаратів: бактеріальна форма потребує антибактеріальної терапії, вірусна вимагає противірусних засобів, а грибкова потребує протигрибкових препаратів. Алергічна реакція, натомість, лікується протиалергічними краплями без жодного з цих напрямків. Глибина ураження підказує, чи достатньо медикаментозного лікування, чи інфільтрат загрожує рубцюванням і потребує спостереження в динаміці з можливою корекцією схеми. Тому визначення виду кератиту передує будь-якому призначенню: без цього кроку терапія ризикує виявитися неефективною або навіть шкідливою для ока.
Увага! Інформація, наведена в цій статті, носить ознайомчий характер і не є заміною професійної медичної консультації. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо здоров’я або лікування зверніться до лікаря.
