Вибір плити залежить від того, які комунікації є у квартирі, як часто ви готуєте та скільки готові витрачати на техніку й подальшу експлуатацію. Сьогодні варильні поверхні бувають газовими, електричними й індукційними, і кожен тип має свої практичні переваги. Тому перед купівлею краще порівнювати практичні характеристики: швидкість нагрівання, вимоги до посуду, простоту догляду й підключення.
Відмінності різних поверхонь
Газові моделі швидко реагують на зміну потужності полум’я та сумісні зі звичайним посудом. Їх логічно вибирати для квартир із підведеним газом, якщо власнику зручно готувати на відкритому вогні.
Класичні електричні поверхні нагрівають конфорку, яка потім передає тепло посуду. Вони прості в користуванні, але після вимкнення ще деякий час залишаються гарячими. Індукція нагріває безпосередньо дно сумісного посуду, тому швидше реагує на налаштування температури. Перевірити сумісність посуду можна без походу в магазин техніки: досить піднести до дна каструлі звичайний магніт. Якщо він щільно прилипає — поверхня спрацює, якщо ковзає чи не тримається — посуд доведеться замінити.
Найчастіше індукції не підходять алюмінієві, мідні й скляні каструлі та сковорідки без феромагнітного дна, а такий спеціальний посуд коштує помітно дорожче за звичайний. Тип поверхні впливає і на рахунки за комунальні послуги. Газ традиційно залишається дешевшим джерелом енергії, ніж електрика, тому газова поверхня економніша в щоденному використанні. Серед електричних варіантів вигідніша індукція: оскільки тепло не витрачається на нагрівання самої конфорки й повітря навколо неї, витрати електроенергії на приготування тієї самої страви нижчі, ніж на класичній електричній поверхні.
Чекліст того, що треба перевірити перед вибором різновиду поверхні:
- доступність газу та стан електропроводки;
- допустиму потужність електромережі;
- частоту й обсяг готування;
- посуд, яким ви вже користуєтеся;
- складність очищення поверхні;
- розміри кухні та місце для монтажу.
Особливо уважно потрібно перевірити електромережу перед встановленням потужної електричної або індукційної моделі. У старому будинку для цього може знадобитися окрема лінія живлення.
Який варіант підійде для квартири?
Вибір спрощується, якщо відштовхуватися не від абстрактних переваг, а від власної ситуації. Ось три сценарії:
Якщо у квартирі вже є підведений газ і немає планів на капітальний ремонт кухні — беріть газову поверхню, і крапка. Вона обходиться в експлуатації дешевше за будь-яку електричну альтернативу, не вимагає спеціального посуду й залишається робочою навіть при відключенні світла. Якщо газу немає, а міняти весь посуд на індукційно-сумісний немає бажання чи бюджету — класична електрична поверхня закриє питання без компромісів. Вона працює з будь-якими каструлями та сковорідками, які вже стоять на кухні.
Якщо ви готуєте щодня, цінуєте швидкість і готові один раз витратитися на посуд з феромагнітним дном — індукція окупається вже за кілька місяців активного використання за рахунок нижчих витрат на електроенергію та економії часу на кожному прийомі їжі. Плутанина виникає тоді, коли намагаються знайти “найкращий” тип поверхні у відриві від власних умов. Такого варіанта не існує — є оптимальний вибір для конкретної квартири, конкретного посуду й конкретної частоти готування.
У BS-Partner представлені варильні поверхні різних типів: газові, електричні, індукційні та комбіновані. Можна підібрати модель за розмірами, кількістю конфорок, типом нагрівання, матеріалом робочої поверхні та іншими характеристиками з урахуванням особливостей кухні й звичних способів готування.
