Шум або дзвін у вухах — не самостійна хвороба, а симптом, за яким може стояти десяток різних станів. Одні з них минають за кілька днів, інші залишаються надовго і потребують окремого підходу до лікування. Перш ніж шукати спосіб позбутися шуму, варто зрозуміти, звідки він узявся, адже саме причина визначає, чи можна прибрати його повністю, чи доведеться навчитися жити з ним так, щоб він менше заважав.
Що робити, якщо дзвенить у вухах
Раптовий дзвін найчастіше з’являється після одноразового шумового навантаження — концерту, роботи з перфоратором, пострілу поруч або довгого перебування в навушниках на високій гучності. Слухові клітини внутрішнього вуха на якийсь час перестають реагувати нормально, і мозок починає сприймати цю тишу як звук. Схожий ефект дає застуда з закладеністю вуха, різкий стрибок тиску в літаку або початок прийому нового препарату.
Після гучного звуку тимчасовий дзвін або шум у вухах може поступово слабшати протягом кількох годин чи днів. Після цього варто уникати додаткового шумового навантаження та дати вухам відпочити. Якщо разом із шумом раптово погіршився слух, з’явилися сильне запаморочення чи інші незвичні симптоми, не варто чекати — потрібно якнайшвидше звернутися по медичну допомогу.
Чому виникає шум у вухах
Тинітус не є окремим захворюванням, тому й універсального способу його прибрати не існує. Це радше сигнал про те, що в слуховій системі, судинах або нервах поруч із вухом виникло щось нетипове для звичного стану. Причини суттєво різняться за механізмом, і від конкретної причини залежить, який спосіб дій матиме сенс.
Гучний звук і тривале шумове навантаження
Волоскові клітини завитки внутрішнього вуха реагують на коливання звукового тиску і передають сигнал у слуховий нерв. Після сильного або тривалого навантаження частина цих клітин тимчасово чи назавжди втрачає чутливість, і мозок компенсує цю втрату, посилюючи фонову нервову активність, яка сприймається як шум. Що довший стаж роботи з інструментами, на концертах чи в навушниках на високій гучності, то вищий ризик, що така втрата стане стійкою.
Сірчана пробка та захворювання вуха
Скупчення сірки, отит середнього вуха або рідина за барабанною перетинкою змінюють спосіб, у який звук проходить до внутрішнього вуха. Це не пошкоджує слухові клітини напряму, але порушує нормальну передачу звуку, і мозок реагує на цю зміну шумом чи дзвоном. Здебільшого шум минає, щойно причину усунено, наприклад після видалення пробки в лікаря.
Зниження слуху
Тривалий тинітус часто супроводжується зниженням слуху, найчастіше пов’язаним із віком або тривалим впливом гучного шуму. Після пошкодження внутрішнього вуха змінюється передача слухових сигналів і робота нейронних мереж, які їх обробляють. Ці зміни можуть спричиняти сприйняття звуку, якого немає в навколишньому середовищі.
Лікарські препарати
Деякі групи препаратів мають ототоксичну дію, тобто здатні пошкоджувати структури внутрішнього вуха або слуховий нерв. До них належать нестероїдні протизапальні засоби у високих дозах, аспірин у великій кількості, окремі антибіотики групи аміноглікозидів, деякі препарати для хіміотерапії та частина антидепресантів. У більшості випадків шум з’являється або посилюється на тлі прийому і слабшає після відміни препарату, але робити це можна лише за погодженням із лікарем, який призначив лікування.
Проблеми зі скронево-нижньощелепним суглобом
Скронево-нижньощелепний суглоб розташований безпосередньо перед вухом, і його нерви частково перетинаються з нервовими шляхами, які обслуговують слухову систему. Тому дисфункція суглоба, стиснення щелепи вночі або хронічне навантаження на жувальні м’язи можуть відчуватися як шум чи закладеність у вусі, хоча саме вухо при цьому лишається здоровим. Такий шум часто підсилюється або з’являється саме під час руху щелепою.
Судинні та інші причини
Коли шум звучить пульсуюче, у такт із серцебиттям, причину варто шукати в судинах поруч із вухом. Атеросклероз, підвищений артеріальний тиск або аномалії будови судин змінюють характер кровотоку, роблячи його турбулентним, і ця турбулентність передається на структури внутрішнього вуха як звук.
Рідше пульсуючий шум може бути пов’язаний із судинними порушеннями або іншими станами, які потребують обстеження. У поодиноких випадках причиною можуть бути новоутворення, зокрема доброякісна пухлина слухового нерва. Тому пульсуючий тинітус варто обговорити з лікарем.
Стрес, тривога та порушення сну
Стрес і тривога не запускають тинітус самі собою, але значно підвищують чутливість нервової системи до вже наявного шуму. Коли увага людини постійно повертається до звуку в вусі, мозок починає обробляти цей сигнал активніше, і суб’єктивно шум здається гучнішим, навіть якщо його фізичні характеристики не змінилися. Нестача сну підсилює цей ефект, тому що втомлена нервова система гірше фільтрує фонові сигнали.
Як перевіряють причину шуму у вухах
Пошук причини завжди починається з огляду вуха, під час якого лікар перевіряє стан барабанної перетинки і виключає сірчану пробку чи запалення. Після огляду вуха лікар може призначити аудіометрію, щоб оцінити слух і визначити, чи є його зниження.
При пульсуючому, однобічному або іншому тинітусі з підозрілими симптомами лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема МРТ, КТ або інші дослідження, залежно від причини, яку потрібно виключити. Саме результати цих обстежень визначають, який розділ нижче стосується конкретно вашого випадку.
Як позбутися шуму у вухах
Спосіб, який реально допоможе, залежить від того, що показало обстеження. Якщо причину видно і її можна усунути, шум найчастіше слабшає або зникає разом із нею. Якщо ж причина пов’язана з незворотними змінами слуху, повністю прибрати шум зазвичай не вдається, але його можна зробити значно менш помітним і навчитися не звертати на нього постійну увагу.
Як забрати шум у вухах, якщо відома його причина
Коли шум викликаний сірчаною пробкою, її видалення може суттєво зменшити або повністю прибрати шум. Лікування отиту чи іншого запалення залежить від його типу та причини; після усунення основної проблеми шум може зменшитися або зникнути.
Якщо причина в зниженні слуху, слухові апарати не відновлюють втрачені частоти, але подають мозку достатньо зовнішнього звуку, щоб той перестав компенсувати тишу власним шумом. Коли шум з’явився через препарат, лікар підбирає альтернативу або коригує дозу, а стани на кшталт дисфункції щелепного суглоба потребують консультації стоматолога чи фізичної терапії жувальних м’язів.
Як позбутися дзвону у вухах, якщо причину не можна усунути
Якщо причину не можна прибрати повністю, наприклад коли йдеться про стійку втрату слухових клітин, роботу переносять на те, як мозок сприймає шум. Фоновий звук, приємний і не надто виразний, заповнює тишу і не дає мозку так гостро реагувати на власний внутрішній сигнал. Слухові апарати з функцією генерації звуку діють за тим самим принципом і додатково повертають частину втраченого слуху. Когнітивно-поведінкова терапія не прибирає сам звук, зате знижує тривогу і подразнення, які він викликає, а це часто впливає на сприйняття гучності сильніше, ніж будь-який маскувальний прилад. Робота зі сном і свідоме зменшення додаткового шумового навантаження доповнюють ці методи, хоча жоден із них не гарантує повного зникнення звуку.
Як лікувати шум у вухах у домашніх умовах
Домашні заходи не замінюють діагностику й лікування причини, але допомагають зробити симптом менш нав’язливим у щоденному житті. З цієї причини має сенс поєднувати їх із рекомендаціями лікаря, а не розглядати як окрему альтернативу.
- Уникайте додаткового гучного навантаження на слух, особливо навушників на високій гучності.
- Не залишайтеся в повній тиші, якщо саме вона робить шум відчутнішим, — тихий фоновий звук під час роботи чи сну знижує контраст.
- Налагодьте стабільний режим сну, оскільки недосипання підвищує чутливість нервової системи до шуму.
- Зверніть увагу, після чого шум посилюється особисто у вас, — кава, алкоголь, сіль чи недосипання діють по-різному в кожному випадку.
- Не використовуйте самостійно вушні краплі чи препарати без встановленої лікарем причини, оскільки деякі з них можуть зашкодити за наявності пошкодженої барабанної перетинки.
Шум у вухах народні методи лікування
Народні рецепти для цієї теми варто розглядати обережно, оскільки більшість із них не має підтвердженої ефективності, а деякі пов’язані з реальним ризиком для вуха.
Рецепти від шуму в голові: що можна і чого не варто робити
Екстракт гінкго білоба часто рекламують як засіб від тинітусу, проте систематичний огляд Кокрейнівської бібліотеки не знайшов переконливих доказів того, що він дає кращий результат, ніж плацебо. Вушні свічки, попри популярність, не мають доведеної користі, а офіційні організації зі слуху пов’язують їх із опіками і травмами вушного каналу, тому цей метод варто виключити повністю.
Теплу олію чи спиртові розчини не варто закапувати у вухо без рекомендації лікаря. Якщо барабанна перетинка пошкоджена, такі засоби можуть спричинити запалення середнього вуха або погіршити слух. Самостійно перевірити стан перетинки вдома неможливо.
Розслаблювальні ритуали перед сном або приємний фоновий звук можуть допомагати заснути, якщо шум заважає сну, але вони не лікують сам тинітус.
Коли шум у вухах потребує допомоги лікаря
Більшість випадків тинітусу не є небезпечними, але є ознаки, за яких зволікати з візитом до лікаря не варто.
- Шум з’явився раптово разом із помітним зниженням слуху.
- Шум почався після травми голови чи різкого перепаду тиску.
- Звук пульсує в такт серцебиттю.
- Шум чути тільки в одному вусі, і він новий або не минає тижнями.
- Шум супроводжується сильним запамороченням чи втратою рівноваги.
- З’явилися інші нові неврологічні симптоми, наприклад оніміння обличчя чи порушення мовлення.
Чи можна повністю позбутися шуму у вухах
Якщо причину шуму можна усунути, наприклад сірчану пробку, інфекцію чи вплив препарату, шум здебільшого зникає повністю разом із нею. Коли ж він пов’язаний із незворотною втратою частини слухових клітин. Прибрати звук до кінця зазвичай не вдається, зате можна суттєво зменшити те, наскільки він впливає на сон, концентрацію і повсякденний стан. У такому разі мета зміщується з «прибрати шум» на «зробити так, щоб він перестав керувати днем».
Увага! Інформація, наведена в цій статті, носить ознайомчий характер і не є заміною професійної медичної консультації. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо здоров’я або лікування зверніться до лікаря.
