Електрофорез — це фізіотерапевтична процедура, під час якої слабкий постійний струм переносить заряджені частинки ліків через шкіру або слизову. Її призначають при болю й запаленні сухожилків і суглобів, при рубцях і контрактурах, а у варіанті з водопровідною водою — при надмірному потовиділенні. Докази на користь методу в цих випадках дуже різні, тому варто знати, чого чекати від курсу і що сказати лікарю заздалегідь.
Що таке електрофорез і чим він відрізняється від мазі
Мазь проникає в шкіру без сторонньої допомоги, а шкірний бар’єр пропускає далеко не все. Під час електрофорезу препарат наносять на вологу прокладку під електродом, і струм проштовхує його іони крізь цей бар’єр. Речовина має бути в зарядженій формі, тому так вводять не кожні ліки.
Більша частина препарату затримується в шкірі й звідти поступово надходить далі. Тому метод логічніше виглядає для поверхневих тканин, наприклад сухожилків біля ліктя чи п’яти. Точно визначити, скільки ліків дійшло до проблемного місця, складно, і це одна з головних претензій до методу.
Голка тут не потрібна, а препарат оминає шлунок. Втім, це не гарантує, що він діятиме тільки місцево. Наприклад, ліки проти пітливості можуть всмоктатися в кров і викликати сухість у роті, сухість очей або запаморочення.
Те саме слово трапляється в лабораторних аналізах. Електрофорез білків у результатах обстеження не має стосунку до фізіотерапії, адже там струм розділяє молекули в зразку, а не вводить ліки в тіло.
Електрофорез для чого призначають найчастіше
Перелік показань у популярних статтях буває дуже довгим, але підтверджені вони неоднаково. Найчастіше процедуру застосовують у таких випадках.
- Надмірне потовиділення. Для долонь і стоп зазвичай достатньо водопровідної води, без жодних ліків. За окремими дослідженнями, до 80–85% людей із пітливістю долонь помічають покращення за 2–4 тижні, хоча якісних даних небагато. У пахвах метод дає слабший результат.
- Біль у сухожилках і суглобах. Найчастіше використовують дексаметазон, тобто гормональний протизапальний препарат, або знеболювальний лідокаїн. Метод пробують, зокрема, при тендиніті, бурситі, тенісному лікті та болю в п’яті.
- Місцеве знеболення шкіри. Лідокаїн допомагає зменшити біль перед дрібною маніпуляцією, наприклад взяттям крові з вени.
- Рубці й контрактури. Тут застосовують ферментні препарати, насамперед лідазу. Цей варіант розглянемо окремо.
Чому результат при болю важко оцінити
Дані про біль суперечливі. Метааналіз досліджень при травмах і запаленні показав менший біль порівняно з контрольними групами, однак автори застерегли, що через слабкий дизайн робіт покращення не можна впевнено пояснити самою процедурою. Систематичний огляд щодо тенісного ліктя теж не дав чіткої рекомендації, хоча й не виключив цей метод.
Там, де користь помічають, вона зазвичай короткочасна. Тому електрофорез частіше розглядають як доповнення до основного лікування, наприклад вправ для сухожилка. Якщо вам стало легше, причина може бути не лише в струмі, а й у відпочинку, вправах чи природному перебігу запалення. Спортсменам варто окремо звірити препарат із антидопінговими правилами, бо введення через шкіру не скасовує цих обмежень.
Електрофорез з лідазою при рубцях і контрактурах
Електрофорез з лідазою призначають, коли потрібно зробити щільну сполучну тканину м’якшою. Лідаза — це фермент гіалуронідаза, отриманий із сім’яників великої рогатої худоби. Він розщеплює гіалуронову кислоту, через що тканина стає менш щільною і проникнішою.
В інструкції препарату «Лідаза-Біофарма» серед показань названі контрактури суглобів, рубцеві зміни шкіри, гематоми на стадії організації, склеродермія, ревматоїдний артрит і анкілозуючий спондилоартрит. Є там і початкова стадія контрактури Дюпюїтрена, коли пальці поступово підгинаються до долоні. Електрофорез вказаний як один зі способів введення, поряд з ін’єкціями та аплікаціями.
Спайки в популярних статтях згадують дуже часто, проте в цьому переліку їх немає. Це не означає заборону, адже в інших препаратів інструкція може відрізнятися. Але це привід запитати лікаря, на що саме він розраховує у вашому випадку.
Чого реально чекати від лідази
Переконливих незалежних порівнянь електрофорезу з лідазою та імітації процедури ми не знайшли. Кращий результат зазвичай описують на ранніх стадіях, коли рубець ще формується, але це переважно спостереження за окремими групами пацієнтів.
Свіжі дослідження гіалуронідази при келоїдних рубцях стосуються ін’єкцій у поєднанні з іншими препаратами, а не електрофорезу. В одному з них взяли участь лише 16 людей. Переносити такі результати на фізіотерапію некоректно.
Обмеження лідази окремо від струму
Згадана інструкція забороняє препарат при злоякісних пухлинах, гострих інфекційних запаленнях, гострій стадії гематоми, легеневих кровотечах і кровохарканні, туберкульозі з вираженою легеневою недостатністю та підвищеній чутливості до діючої речовини. Дітям його не застосовують, бо даних про безпеку й ефективність немає.
Ще одне протипоказання легко пропустити, а саме застосування естрогенів. Якщо ви приймаєте гормональні контрацептиви або замісну терапію, скажіть про це лікарю й перевірте склад разом із ним.
Кому не можна робити електрофорез
Обмеження має і сам струм, і кожен препарат, тому перевіряти потрібно обидва пункти. Переліки в різних джерелах трохи відрізняються, але найчастіше повторюються такі протипоказання.
- Кардіостимулятор або серцеві захворювання. Про будь-який імплантований електронний пристрій потрібно сказати до першого сеансу.
- Металеві імпланти. Найбільше значення має їхнє розташування в зоні електродів, зокрема штифти, пластини й ендопротези.
- Вагітність. Навіть якщо процедура здається локальною, її зазвичай не проводять.
- Епілепсія або судоми в минулому. Такий досвід потрібно згадати, навіть якщо нападів давно не було.
- Пухлини в зоні процедури. Струм посилює місцевий кровообіг, тому цю зону не обробляють.
- Проблеми зі шкірою та чутливістю. Рани, інфекції або оніміння в зоні електрода підвищують ризик, бо людина може не відчути надмірної сили струму.
- Тромбоз, гарячка або погане зсідання крові. За таких станів від процедури теж зазвичай відмовляються.
Як проходить електрофорез і що при цьому відчувається
Перед початком знімають прикраси із зони процедури. Дрібні подряпини закривають вазеліном, бо в цих місцях струм може концентруватися й викликати неприємне печіння.
Силу струму починають із низького рівня й поступово підвищують. Більшість людей відчуває поколювання або легке печіння. Сильний біль терпіти не потрібно, про нього варто одразу сказати медику, адже надмірний струм може пошкодити шкіру.
Після сеансу можуть з’явитися почервоніння, сухість або дрібні пухирці. Зазвичай це минає за кілька днів, а зволожувальний крем допомагає зняти дискомфорт. Тривалість сеансу залежить від методики й часто становить 10–30 хвилин.
Схема при пітливості відрізняється від лікування болю. Спочатку сеанси проводять кожні 1–3 дні, а після результату переходять приблизно на один раз на тиждень. Вода має бути водопровідною, бо дистильована для цього не підходить. Для такого лікування існують домашні апарати, але перші сеанси краще пройти під наглядом фахівця.
Що запитати в лікаря перед курсом електрофорезу
Насамперед уточніть, який саме препарат вам призначають і чому його вводять цим способом, а не в іншій формі. Запитайте також, за чим оцінювати результат: за силою болю, рухливістю суглоба, товщиною рубця чи кількістю поту.
Домовтеся заздалегідь, через скільки сеансів варто переглянути план, якщо змін немає. Це вбереже від кількох однакових курсів без помітної користі. Електрофорез не замінює діагностики, тому раптовий сильний біль, набряк, почервоніння чи гарячка потребують огляду лікаря, а не запису на фізіопроцедури.
