Жодне УЗД чи аналіз крові не покаже лікарю слизову оболонку шлунка так, як її бачить камера, що знаходиться буквально всередині органа. Саме на цьому принципі побудовані гастроскопія і колоноскопія — обстеження, які дозволяють оглянути стравохід, шлунок або кишечник зсередини, виявити проблему і часто одразу взяти зразок тканини для аналізу. Розбираємо, як влаштована процедура, чим вона відрізняється від УЗД і чого насправді очікувати пацієнту.
Якщо шукаєте, де пройти гастроскопію або колоноскопію у Дніпрі — nova-clinic.com.ua/endoskopiya_nova/ приймає як за направленням, так і без нього.
Що таке ендоскопія
Якщо коротко — це камера всередині тіла. Лікар вводить гнучку трубку з підсвічуванням і в реальному часі бачить на моніторі те, що відбувається зі слизовою зсередини. Не здогадується за результатами аналізів, не будує припущення по УЗД, а дивиться напряму.
Трубку вводять через рот, ніс або анус залежно від того, який орган потрібно оглянути. Усередині є не лише камера — за потреби через той самий прилад лікар може взяти шматочок тканини на аналіз або одразу видалити поліп. Тобто це не просто діагностика, а іноді й лікування за один раз.
Які органи можна обстежити за допомогою ендоскопії
Ендоскопію призначають частіше, ніж багато хто думає — і не лише тим, кого мучить шлунок після кожного прийому їжі.
Гастроскопія охоплює стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку — це для тих, у кого печія, важкість, нудота або підозра на виразку. Колоноскопія — це товста і пряма кишка, де з’являються поліпи, які виглядають нешкідливо, але краще про них знати завчасно. Хороша новина: якщо поліп знайшли — його видаляють одразу, без повторного візиту.
Але є і менш очевидні випадки. Лікар може направити на ендоскопію, якщо аналіз крові показав анемію без зрозумілої причини, якщо ви тривало приймаєте знеболювальні або гормональні препарати, які поступово ушкоджують слизову, або якщо вам уже виповнилося 45 і ви ніколи не перевіряли кишечник. Просто щоб знати, що все добре.
Основні види ендоскопічних обстежень
У гастроентерології найчастіше призначають два види ендоскопії — залежно від того, яку ділянку травного тракту потрібно оглянути.
Гастроскопія (ЕГДС — езофагогастродуоденоскопія) — обстеження верхніх відділів: стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки. Ендоскоп вводять через рот. У побуті цю процедуру також називають шлунковим зондуванням, хоча технічно це не зовсім точно: зондування — ширше поняття, яке може включати введення зонда без відеокамери. Гастроскопія дозволяє оцінити стан слизової, виявити запалення, виразки, ерозії та новоутворення, а за потреби — одразу взяти біопсію.
Колоноскопія — обстеження товстої кишки. Ендоскоп вводять через анус і просувають від прямої кишки до сліпої, оглядаючи всю слизову по дорозі. Процедура дозволяє виявити поліпи, запальні зміни, звуження просвіту або новоутворення — і в багатьох випадках одразу їх видалити.
Коли лікар може призначити ендоскопію
Ендоскопічне дослідження призначають у двох основних ситуаціях: коли є конкретні скарги, що потребують уточнення, або коли потрібна профілактична перевірка у людей із підвищеним ризиком певних захворювань.
Найчастіше приводом стають звичні скарги — біль у животі чи шлунку, печія, нудота, відрижка, порушення стільця або здуття. Якщо ці симптоми не зникають на тлі лікування або повертаються знову, лікар скеровує на ендоскопію, щоб побачити стан слизової напряму, а не будувати здогади за непрямими ознаками. Те саме стосується рефлюксної хвороби стравоходу, хронічного гастриту і підозри на виразку.
Окрему увагу лікар звертає на симптоми, що можуть вказувати на кровотечу або онкологію: кров у калі чи блювоті, залізодефіцитна анемія без очевидної причини, порушення ковтання або різке схуднення. Профілактичний скринінг раку товстої кишки рекомендують починати після 45–50 років або раніше, якщо у близьких родичів був рак товстої кишки чи поліпи.
Також ендоскопію проводять під час лікування — наприклад, для видалення поліпів, зупинки кровотечі або встановлення стента у звуженому відділі кишки.
Симптоми, з якими не варто відкладати обстеження
Деякі сигнали організму краще не залишати на “подивимось ще тиждень”.
Якщо в блювотних масах з’явилася кров або кал став чорним і дьогтеподібним — це може означати кровотечу у верхніх відділах травного тракту. Яскраво-червона кров у калі частіше вказує на кишечник. У будь-якому з цих випадків краще звернутися до лікаря того ж дня.
Інші симптоми розвиваються тихіше, але теж заслуговують на увагу: їжа застрягає при ковтанні, вага падає без зрозумілої причини, або біль у животі тримається тижнями і не зникає сам по собі. Кожен із цих сигналів — достатня причина не відкладати. Жоден із них автоматично не означає важкий діагноз, але саме ендоскопія дає відповідь швидше і точніше, ніж будь-яке інше обстеження.
Що може показати ендоскопія
УЗД показує контури органа ззовні, КТ — зріз. Ендоскопія — це погляд зсередини: лікар бачить саму слизову, її колір, стан, будь-які зміни на поверхні.
Під час огляду можна помітити виразки, ерозії, набряк або почервоніння — ознаки запалення. Якщо щось виглядає підозріло, лікар одразу бере маленький шматочок тканини для аналізу, не призначаючи окремої процедури. Також видно варикозно розширені вени, звуження просвіту, джерело кровотечі або стороннє тіло.
Саме це робить ендоскопію незамінною: вона не просто фіксує, що щось не так, а дає відповідь прямо на місці.
Як проходить ендоскопічне обстеження
Конкретний сценарій залежить від виду процедури, але загальна логіка однакова: підготовка, введення ендоскопа, огляд і, якщо потрібно, маніпуляції, а потім виведення приладу.
Під час гастроскопії пацієнт лягає на бік або на спину, залежно від протоколу клініки. Горло обробляють місцевим анестетиком у вигляді спрею, щоб зменшити дискомфорт від ковтання трубки. У рот вставляють невеликий загубник — він захищає зуби і сам ендоскоп. Далі лікар повільно просуває трубку через стравохід у шлунок і дванадцятипалу кишку, оглядаючи слизову на моніторі. Щоб краще розправити складки і оглянути всі ділянки, в порожнину подають повітря або воду — це може викликати відчуття розпирання або позиви до відрижки. Неприємно, але зазвичай не болісно. Уся процедура займає від 5 до 15 хвилин; якщо роблять біопсію або видаляють поліп — трохи довше.
Для людей із вираженим блювальним рефлексом або сильним страхом процедуру можна провести під медикаментозною седацією — легким наркозом. Саме страх процедури — одна з найчастіших причин, через які люди роками відкладають обстеження. Після седації пацієнту потрібен час на відновлення, а керувати автомобілем кілька годин не можна. Седація — не обов’язкова умова, а опція для тих, хто цього потребує: більшість пацієнтів проходять обстеження у стандартному режимі.
Як підготуватися до процедури
Підготовка залежить від того, яке обстеження вам призначили.
Гастроскопія
Нічого складного: не їжте 6–8 годин до процедури і не пийте за 2–4 години. Якщо постійно приймаєте ліки — уточніть у лікаря заздалегідь, деякі препарати тимчасово скасовують.
Колоноскопія
Тут підготовка починається за 1–3 дні до обстеження. За цей час їжте лише те, що легко засвоюється: білий хліб, варені яйця, курячий бульйон, білий рис, нежирне м’ясо або рибу. Овочі, фрукти, бобові та каші з цільного зерна на цей час прибираєте — вони заважають очищенню. Напередодні ввечері і зранку в день процедури приймаєте препарат для очищення кишечника — лікар підкаже конкретну схему.
Після процедури
Після гастроскопії без седації можна їсти і пити вже через 30–60 хвилин. Після колоноскопії або седації — краще зачекати 1–2 години. Якщо з’явився сильний біль, температура або кровотеча — зверніться до лікаря одразу.
Увага! Інформація, наведена в цій статті, носить ознайомчий характер і не є заміною професійної медичної консультації. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо здоров’я або лікування зверніться до лікаря.
